Чи знали Ви, що у 2007 році після 11 років реконструкції та двох страшних пожеж за свою історію існування знову було відкрито Одеський театр опери та балету (більшу частину цього часу театр просто стояв закритий). Відновив та завершив реконструкцію Іван Плачков – на той час губернатор Одеської області. Після чого театр було удостоєно статусом Національного указом Президента. Іван Плачков повністю присвятив театру 1,5 роки!

У 90-х роках ХХ ст. стан театру було визнано катастрофічним. У 1996 р. Кабмін виділив кошти на капітальний ремонт. Роботи планувалося закінчити через 4 роки. Встигли лише укріпити фундамент (на цей раз 1800-ми палями, забитими на глибину від 14 до 18 м). Однак через нестачу коштів реконструкція зупинилася майже на 10 років. Івану Плачкову знадобилось усього 1,5 роки, щоб завершити реконстуркцію: було перекрито дах, оновлено фасад і прилегла територія. Також реконструйовано приміщення ар’єрсцени, планшет, встановлено сучасне світлове та звукове обладнання, система опалення, нова протипожежна завіса. Нинішнє технічне оснащення театру відповідає найсучаснішим вимогам. Сюди входять кондиціонери, автоматичний режисерський пульт, електронний регулятор художнього освітлення з програмованою кібернетичною установкою, комп’ютерне управління рухом сцени, складна система протипожежного забезпечення. Розміщення крісел в залі виключає наявність так званих «сліпих місць», а чудова акустика дозволяє доносити до глядачів навіть шепіт зі сцени.

Отже, після реконструкції сцена театру була розподілена на сектори, кожен з яких може опускатися та підніматися вверх-вниз до 3х метрів. Окремі блоки сцени можуть повертатися окремо під кутом до 10 градусів. Майже вдвічі зменшилась вага завіси, зараз замість 40 тонн кожна з них важить 14 тонн. Уся сцена оснащена сучасною системою автономного пожежогасіння, а театр у цілому оснащений пожежною сигналізацією.

За словами спеціалістів, кондиціонування теару, не дивлячись на прогресивні технології, спроектовано так, щоб не порушувати початкові принципи вентиляції, яка закладена вархітерктурний проект! Лише у самій сценічній частині театру розташовано 43 апарати, котрі забезпечують задані температурні параметри у кожне з приміщень. При цьому охолоджувальні установки безшумні та працюють на спеціальному нешкідливому фріоні. На позолоту театру використано 7 кілограмів 538 грамів золота.

Спеціалісти прогнозують, що строк служби оновленої будівлі розрахований не меньше, ніж на 100 років.

Сам Іван Васильович згадує: “Найцікавіша робота була – вивчати мемуари міської бібліотеки про старовинний театр і намагатися зберегти першопочаткову красу будівлі. Увесь внутрішній декор театру повністю відповідає старовинним записам. А з сучасних технологій використовували внутрішнє оснащення. Наприклад, було закуплено спеціальну установку, яка відганяла міських птахів від бажання осідати на будівлі. Як правило, на таких спорудах використовують гострі металеві палиці на фасадах, які псують зовнішній вигляд. У випадку Одеського оперного – установка імітувала крики диких птахів протягом декількох місяців, які відлякували голубів та гав.

Сусіди, що жили поряд з театром, мужньо витерпіли крики диких птахів протягом цього часу. Усе заради міської перлини. І цього часу було абсолютно достатньо, адже птахи передають наступним поколінням сигнали небезпеки у певних місцях і більше туди не повертаються.”

З ІСТОРІЇ

У 1810 року відбулося урочисте відкриття оперного театру в Одесі. Зал налічував 800 місць. Оперний репертуар першого Міського театру включав постановки Россіні, Белліні, Верді та ін. Олександр Пушкін зізнавався, що йому італійська опера в Одесі «обновила душу».

У 1873 році, через 64 роки після відкриття, Міський театр був повністю знищений пожежею. Від Міського театру залишився тільки попіл. Рік по тому муніципалітет оголосив конкурс на проект нового храму мистецтв і будівництво було доручено віденським архітекторам Фердинанду Фельнеру і Герману Гельмеру, які вже створили театри у Відні, Будапешті та інших містах Європи.

«Одеський театр кращий у світі!», – Вигукнув Фердинанд Фельнер, приїхавши до Одеси з нагоди закінчення будівництва, і вручив міському голові Григорію Маразлі позолочений ключ від театру. Цей символічний ключ був поміщений в металевий ящик і замурований у підніжжя дзеркала на сходах західного портика театру. Відкриття нового театру відбулося у 1887 році.

Друга серйозна пожежа сталася в одеському Оперному у 1925 році. Пожежа пошкодила зал, знищила сцену, декорації, костюми. Постраждала нотна бібліотека і завіса. Але вже через рік в театрі поновилися спектаклі. Невдовзі з’ясувалося, що будова осідає, а в його несучих конструкціях утворюються тріщини. Перші роботи по зміцненню фундаменту театру почалися в 1955 році. Тоді була застосована унікальна технологія: через безліч спеціально пробурених шурфів в фундамент залили близько 6 млн. літрів рідкого скла. Але будова, зведена на осадових породах грунту, продовжувала руйнуватися.

І лише з 2007 року завдяки Івану Плачкову почалась нова історія театру!

Уся команда Колоніст пишається неймовірною працею Івана Плачкова та його особистим вкладом в культуру України! Голосуємо за Івана Плачкова за посиланням:

http://rating.odessamedia.net/100-vliyatelnih- odessitov/