Великий потенціал виноробної галузі України можна реалізувати лише за умови державної підтримки посадки виноградників і скасування 500-тисячної ліцензії на оптовий продаж вина.Але для того, щоб державна політика щодо галузі стала осмисленою, представники аграрного середовища мають бути присутні у владі. Про це йшлося під час семінару, присвяченого розвитку виноградарства, в «Інституті виноградарства і виноробства ім. В. Є.Таїрова» на Одещині, який відвідавсьогодні, 13 лютого лідер Аграрної партії України Віталій Скоцик.

Нинішню владу довгострокова перспективарозвитку галузі не цікавить,- переконаний винороб, член Президії Аграрної партії Іван Плачков.

«Вони думають про те, щоб всидітив своїх кріслах, щоб зберегти коаліцію чи ще про якісь свої цілі. Їх наша лоза, в яку потрібно вкладати багаторічну працю абсолютно не цікавить. Що там говорити, якщо елементарних речей зробити не можна: нас запрошують на міжнародні виставки, а ми більше шести пляшок вина вивезти не можемо без пошуку покупця закордоном і оформлення ліцензії на експорт. Про яку ж тоді підтримку можна говорити?» – зазначив Іван Плачков.

В Україні на 49 тисяч га виноградниківпрацює 500 виробників винограду. Для порівняння: в Німеччині під виноградниками задіяно площі вдвічі більші – 102 тисячі гектарів, однак там працює в 90 разів більше виробників – 48 тисяч, а у Франції їх понад 87 тисяч. За словами фермерів, Україна повинна перейти на таку ж саму структуру виробництва.

Як показує досвід, навіть незначна підтримка галузі дає вагомі результати. Починаючи з 1999 року, за фінансової підтримки держави, в Україні за новітніми технологіями закладено 50 тисяч гектарів виноградників.На посадку, спорудження шпалери та будівництво крапельного зрошення на цих площах суб’єкти господарювання витратили 3,5 млрд.грн.власних коштів, з яких відшкодовано з державного бюджету 1,74 млрд. грн. Фінансувалась ця програма за рахунок 1,5 %(певний час 1 %) спеціального збору з продажу міцних алкогольних напоїв, який спрямовувався на компенсацію посадкового матеріалу та витрат, поки сад не починав плодоносити. За цей час збудовано 17сучасних фруктосховищ, які вміщують 53 тисячі тонн фруктів. Як результат, за 5 років імпорт плодів зменшився втричі. Постійну роботу у садівництві отримали 80 тисяч осіб, та ще 300 тисяч у суміжних галузях.

«Аграрна галузь, яка складає основу економіки країни, не повинна нічогопросити у держави. Ми маємо самі формувати законодавство, за яким нам працювати. Сьогодні на семінарі неодноразово згадували державну програму підтримки виноградарства і садівництва, яка дала змогу закласти основні масиви садів і виноградників. А згадайте, коли вона була прийнята? У 1999 році, коли в парламенті була аграрна фракція – всього лише 28 чоловік, але і це була сила. Якщо ми хочемо відновити цю програму і впровадити складові, які дозволять виноградарству повернути свої сильні позиції (а в 70-х роках виноградарство складало 18% економіки Одеської області) – то ми повинні бути в парламенті. Іншогошляху немає», – переконаний Віталій Скоцик.

Під час заходу виноградарі поділилися із колегами досвідом роботи в українських умовах.

«Ми з сім’єю почали займатися виноградарством, бо більше на нашій землі вирощувати нічого не можна. Я переконаний, що, звісно, потрібні законодавчі зміни.Алеми й самі повинні проявляти ініціативу знизу, вимагати перенесення контролю якості на районні рівні і створювати кооперативи.Цедозволить людям, у яких пустує земля, мати роботу і доходи», -розповів Валерій Петров, президент Всеукраїнської асоціації виробників продукції садівництва та виноградарства.

В Україні потрібно створити єдину структуру управління галуззю – бюро або агентство винограду, як у Грузії, Молдові та інших виноробних країнах, – вважають учасники семінару.

«Ми маємо створити систему контролю якості продукції за європейською моделлю. І, звісно, ми маємо впорядкувати податкове законодавство, скасувати чи диференціювати оплату ліцензії на оптову торгівлю», – вважає В’ячеслав Власов, директор ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова», член Аграрної партії України.

Навіть у профільному міністерстві визнають: ліцензіявартістю 500 тисяч гривень «душить» дрібних та середніх виробників, однак без підтримки народних депутатів нічого зробити не можуть.

«Ми працювали над розробкою законопроекту, який скасує цю «драконівську» ліцензію. Документ уже зареєстрували в парламенті. Але треба розуміти, що наш ринок залишається монополізованим ще з радянських часів, коли заводи-монополісти випускализнеособлені вина невисокої якості.Такиммонополістамліцензія вигідна.Вони мають власне лобі у Верховній Раді», – розповідає Віктор Костенко, начальник відділу розвитку садівництва, виноградарства та виноробства Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Водночас, від цього програють не лише винороби, а й сама держава. За підрахунками експертів,на наступний рік після скасування 500-тисячної оптової ліцензіїнадходження до бюджету зростуть на 62,7 млн.грн., ще через рік – на 130 млн., а через два – уже на 200 млн. грн.

Варто нагадати досвід інших держав. У країнах ЄС діють дотації виноробам – 1 євро за 1 л виробленого вина. На корчування старих виноградників і насадження нових дотація складає 7500 євро/га. У Росії 50% акцизного збору з продажу алкоголю спрямовують на розвиток садівництва та виноградарства. У Голландії компенсують 50% вартості імпортованих плодових саджанців та 50% кредитів на будівництво холодильників. В Ізраїліекспортерам-аграрникам протягом 3 років компенсується 50% кредитних коштів, використаних на створення теплиць, холодильників і багаторічних насаджень. У Польщі діє дотація в 100 тис. євро на закладення багаторічних насаджень, придбання техніки, будівництво холодильників тощо.

На думку Віталія Скоцика, Україна має колосальні можливості розвитку виноградарства і виноробства: «У наспрацюють десятки високих професіоналів,тільки в«Інституті виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова» виведено понад 130 сортів винограду і 15 видів якісного, не порошкового,вина! Але потрібні реальні законодавчі кроки, щоб усе це запрацювало на повну силу».

Посилання на оригінал статті:

Від скасування ліцензії на оптовий продаж вина держава лише виграє – аграрії