Виноградна лоза – вершина еволюції рослинного світу.

На більшості виноградниках Одеської області ростуть технічні сорти – кисло-солодкі терпкі сорти, які використовуються для виробництва вина. Ласуємо ми столовим солодким соковитим виноградом.

Технічні сорти – це сорти винограду, призначені для виробництва вина. Ягоди технічного винограду невеликі, доволі щільні, з товстою шкуркою, мають вищий вміст цукру та терпкий присмак. А виноград, який ми звикли їсти, називається столовим або десертним.

Столові сорти – це сорти, які вирощуються для споживання. У такого винограду ягоди як правило великі і м'ясисті, з тонкою шкуркою, меншою кількістю зернят, вираженим смаком і ароматом.

Під технічні сорти, яких в області 44, відведено 86,6% загальної площі.

Найбільше у регіоні росте Аліготе (16,2%), Каберне Совіньйона (13,1%), Ркацителі (7,4%), Одеського чорного (6%), Мерло (5,7%), Шардоне (5,3%). А найпопулярніші у виробництві крім них Совіньйон, Рислінг рейнський, Піно (білий, рожевий), Трамінер рожевий, мускатна група, Фетяска.

Але унікально те, що 14% – це сорти української селекції, тобто виведені з урахуванням кліматично-ґрунтових умов краю. Це означає, що спробувати певні вина можливо лише тут, і в жодному куточку світу їх неможливо повторити.

Зокрема родзинкою Одещини є виведені в Інституті виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова сорти Одеський чорний і Сухолиманський білий. Українські селекціонери вивели Одеський чорний у 1957 році з сортів Алікант Буше і Каберне Совіньйон. Він ще відомий у Європі як Аліберне. Батьками Сухолиманського білого є Шардоне і Плавай, який родом з Молдови.

До речі, "Колоніст" став першим, хто зробив з Одеського чорного справжній бренд "українське вино". Завдяки зусиллям сімейної виноробні сорт став візитівкою бізнесових кіл та дипломатичного корпусу держави. "Колоніст" першим офіційно надав Одеський чорний на дегустацію одному з найвідоміших винних експертів світу британцю Озу Кларку. Скуштувавши Одеський чорний "Колоніста", критик сказав: "This is the wine with its own identity" ("Це вино зі своїм власним характером, це вино – особистість"). Це було у 2005 році.

У 2021 виноробня стала ініціатором свята сорту і заснувала 5 травня День Одеського чорного. Сьогодні сорт із технічного, допоміжного, дешевого став благородним, потужним і найдорожчим в області. Тобто ми сміливо можемо асоціювати нашу країну з Одеським чорним.

Особливості Одеської області як основного виноробного регіону України

Одеська область тримає гілку першості за площами виноградників, яких у регіоні 46% від загальної кількості. Згадана раніше "винна широта", а ще континентально-морський клімат, солоні лимани і ґрунти дають краю потужний виноробний потенціал.

В Одеській області діє близько 50 виноробних підприємств, а загалом виноград вирощують 200 сільгосппідприємств.

Виноробна продукція Одещини займає понад 60% виробництва вина у державі.

Валовий збір винограду у 2018 становив 167,8 тис. т, у 2019 – 97,6 тис. т, у 2020 – удвічі менше. При цьому урожайність у 2018 становила 93,2 ц/га, у 2019 – всього 56,8 ц/га.

У 2020 обсяг виробництва винограду становив 158,7 тис. тонн, що на 34% менше 2019 року і пояснюється несприятливими погодними умовами.

Однак дуже позитивним сигналом для збільшення виробництв стало скасування у 2016 ліцензії на оптову торгівлю алкоголем.

Це дало шанс невеликим виробникам налагодити повний цикл виробництва – від виноградників до бутилювання і конкурувати один з одним. З кожним роком кількість маленьких підприємств збільшується. Це неминуче сприяє ринковій конкуренції і врешті покращенню якості.

Статистика свідчить, що у 2020 році підприємства області використовували 17,2 тис. га виноградників, а ще 20 років тому було удвічі більше. До прикладу, по Україні за останні 40 років площі зменшилися у 3,5 разів.

Виноробні з року у рік закладають нові виноградники, але це не може наразі якісно збалансувати площі через те, що радянська антиалкогольна політика досі відгукується тяжкими наслідками на якості врожаю.

Багато виноградників зріджені. Наприклад, дві третини плантацій мають показник зрідженості до 15%, при максимально допустимих 5%. Саме тому "Колоніст" працює лише з терруарними сортами, раціонально підібраними за природно-кліматичними чинниками.

Цікаво, що радіус терруару "Колоніста" – 7 км, в межах цієї зони ретельно підібрані сорти проявляють свій найкращий характер. Це в першу чергу Одеський чорний, Сухолиманський білий, Рислінг, Шардоне, Каберне і Мерло. Виноробня свого часу експериментувала з Піно Нуаром, однак, прагнучи досконалої якості, вирішила на певному етапі припинити випуск цих вин – сорт через свою виняткову примхливість не приживався. Але ми знаємо, що де увага, там і енергія. Тому, озброївшись надбаннями вчених, "Колоніст" зосередився на вирощуванні тих сортів, які проявляють тут найкращий потенціал. За дослідженнями американських учених, 75% якісного вина – це вдало підібраний до терруару сорт. Переконатися у концентрованій якості ви можете, скуштувавши вино від сімейної виноробні Колоніст.

Найяскравішим доказом цьому є відома історія про вино у долині Напа (США). До того, як у долині Напа з’явився відомий винороб із Росії Андрій Челіщев, вина долини були доволі посередні. Чимало виноробів висаджували сорти, які б їм хотілося культивувати, незважаючи на клімат та географію посадок. Що зробив пан Челіщев? Він умовив виноробів викорчувати багато гектарів виноградників та пересадити їх таким чином, аби клімат місцевості ідеально підходив для дозрівання певного сорту винограду. Саме його вважають одним із основоположників американського виноробства. Пізніше він почав співпрацювати з уже всесвітньо відомим Робертом Мондаві, допомагаючи йому створювати вина.