Найодіозніший, найбільш обговорюваний, його оцінки не тільки викликають величезну кількість обговорень та засудження, але й впливають на індустрію виноробства в світовому масштабі. Уродженець Америки, абсолютний природний талант і унікальний нюх Роберта Паркера за останні майже 40 років революційним чином перевернули уявлення про виноробство не тільки у професійному середовищі, а й збільшили кількість людей, які полюбили та залишаються вірні своїм уподобанням багато років до шляхетного та витонченого напою - вину.

Роберт Паркер - завжди проповідував свою теорію про те, що великі вина можуть виробляти не тільки виноробні з глибокою історією та багатовіковими традиціями. Вино - це не технологічний результат. Вино - це майстерність і фантазія винороба.

Паркер також є абсолютним рекордсменом за кількістю суперечок і обговорень в професійній сфері виноробів. Багато його висновків не раз ставали початком гучних конфліктів, з яких, до слова сказати, через свою непохитність та принциповість, Роберт Паркер завжди виходив переможцем і з честю реагував на все невтішні коментарі опонентів на свою адресу. І завдяки тому, що Роберт ніколи не зраджував своїм принципам і ніколи не міняв свого рішення, який би тиск на нього не чинили, Паркер отримав статус самого незалежного дегустатора.

Отже, хто ж він - Роберт Паркер?

Спочатку Паркер і не збирався пов'язувати своє життя з вином. Уродженець штату Меріленд, Робер Паркер (1947 р.н), більше приділяв увагу своєму особистому життю. Він був закоханий в свою однокласницю Патрицію Етцель. Через внутрішні комплекси, він робив все, щоб сподобатися батькам дівчини, які спочатку були проти їхніх стосунків. Заради цих відносин Роберт вступив і отримав освіту в Мерілендській школі права, і в майбутньому став досить успішним адвокатом.

І власне, вино в життя Роберта Паркера прийшло разом з Патріцією. Вперше Роберт спробував вино на дні народженні своєї коханої, на той момент, напій не справив на нього великого враження, а прихильність до дівчини росла з кожною хвилиною. У певний момент, батьки Патриції вирішили відправити дівчину до Франції для навчання та вивчення французької мови, в надії, на те що відстань зможе зруйнувати відносини Етцель і Паркера. Але молодий чоловік, прийняв для себе доленосне рішення слідувати за своєю коханою, куди б вона не прямувала. І, таким чином, Роберт Паркет потрапив до Франції. Протягом півтора місяця життя в Ельзасі, одному з найбільш визнаних винних регіонів, Роберт і Патриція скуштували величезну кількість вин середньої ціни, оскільки їх загального бюджету не вистачало для придбання дорогих позицій. За цей період Роберт Паркер навчився розуміти вино. Ось що Паркер говорить про вино:

«Вино допомагало зав'язати розмову, підіймало настрій, і до того ж, вино в поєднанні з їжею дарувало окреме задоволення від самого процесу гастрономічного поєднання вина і страви».

Волею випадку, один з професорів, який викладав у Патриції, запросив молоду пару на вечерю, де подали до столу вино. Зробивши перший ковток, Роберт Паркер на подив французів, на автоматі виказав наступну думку: «до чого ж воно добре, мені подобається цей легкий смак грейпфрута, лимону й трави». У здивуванні професор заявив, що Паркер абсолютно точно описав все тонкі ноти відомого Рислінгу і наголосив на унікальних якостях дегустатора молодої людини.

Трохи пізніше, Роберт Паркер і сам розповість про свої унікальні здібності. Одним із секретів таланту Паркера є його генетика. Його батьки тримали молочну ферму і виробляли сири та молоко. Батько Паркера ніколи не вживав спиртних напоїв і мав унікальну чутливість до запахів, що й передалося Роберту. Сам Роберт зізнався в тому, що, коли він опускає ніс в келих і робить перший ковток вина, відбуваються абсолютно незрозумілі речі: «Час для мене зупиняється, і поки я не розгадаю таємницю вина, я не виходжу з цього стану. Я ніби потрапляю в інший вимір, мені відкриваються невидимі тунелі, по яких я проходжу і розпізнаю багатошаровість і текстуру вина. Це непередавані відчуття. Я як би веду діалог з вином. Я його розумію. Потім я запам'ятовую цю інформацію і передаю її в текстах ».

Роберт Паркер дегустатор.

До 1984 року, Паркер продовжував свою адвокатську кар'єру і паралельно займався своєю улюбленою справою, віддаючи пристрасті до вина весь свій вільний час.

Після того, як Роберт Паркер відчув свою силу в якості дегустатора, він поспішав поділитися своїми знаннями з найбільш широкою аудиторією, розповісти про вино так, щоб кожен міг зрозуміти суть цього напою. Своїми нотатками Паркер доступними, місткими фразами давав опис різним сортам вин. Він особисто їздив по виноробнях і дегустував вина, виносячи свій вердикт.

Піклуючись про те, щоб інформація була доступною і стала цікавою читачам, він почав брати уроки у літераторів. Після того як накопичився великий обсяг матеріалу, в 1978 році Роберт Паркер випустив у світ свій перший винний альманах «Wine Advocate», котрий накладом у 6500 примірників був розісланий клієнтам винних компаній, після виходу першого номера, альманах отримав одразу 600 постійних передплатників. Сьогодні «Wine Advocate» має більше ніж 10 000 передплатників по всьому світу.

У чому успіх Роберта Паркера.

У своїх працях, пан Паркер видає чітку інформацію про той чи інший сорт вина. Він не спирається на пишномовність і неоднозначність опису вин, яке притаманне більшості критиків. У своїх висновках Роберт видає інформацію про напій, з якої Ви можете або прийняти рішення про покупку даного вина або відхилити. Він безапеляційний, ніколи не звертає увагу на статус та історію виноробства, не прислуховується до думки колег і ніколи, до виходу в своїх винних альманахах, не дає публічну оцінку того чи іншого вина. Якщо вино, на його думку, не варте високих оцінок, він безпосередньо про це заявить.

Його завжди приваблювало у вині «виклик інтелекту дегустатора». Роберт Паркер не сприймає загальних фраз в описі своїх колег чи опонентів, він ніколи не розумів, чому дегустатори та сомельє не завжди відкрито можуть розкритикувати вино, а використовують загальні фрази. І до цього дня Паркер залишається принциповим в цьому питанні.

1982 став одним з переломних моментів у визнанні Паркера як феномена.

У далекому 1982 році, коли він був присутній на прем'єрній дегустації в Бордо, Роберт Паркер розпізнав унікальність тогорічного врожаю і передрік великий успіх вина з цього врожаю, в той час, коли його колеги обійшлися стандартними фразами про молоде вино 1982 року. Вони стверджували, що такі бездоганні вина в молодому віці не зможуть зберегти свої характеристики в процесі витримки.

Свої думки та висновки про вина Бордо 1982 року врожаю він виніс на сторінках «Wine Advocate», кажучи про те, що ці вина в перспективі зможуть збагатити, і інвестиції в такі вина зможуть принести чималий дохід. Передплатники, які прислухалися до поради Роберта, змогли добре збагатитися на підставі його прогнозів. Після чого кількість колег, які визнали авторитет Паркера, збільшилася в рази. Його як і раніше не любили через своєрідність і незалежність, але стали з повагою ставитися до його унікальному таланту та праці.

Паркер ігнорував бордоську класифікацію вин, вважаючи цю систему оцінки застарілою й безперспективною для інноваторів у світі виноробства, і створив свою власну 100-бальну систему оцінки вин.

100-бальна система Роберта Паркера

Вину, що дегустується одразу присвоюється 50 балів, далі вино отримує додаткові оцінки від дегустатора за шкалою:

1-5 балів - зовнішній вигляд

1 - 15 - букет, аромат вина

1 - 20 - смак і посмак напою

1 - 10 - загальне враження та здатність до витримки

Якщо дегустатор знаходить перспективу у вині до поліпшення, в такому випадку додається "+".

Отже, що означають загальні оцінки вина за системою Роберта Паркера:
50-60 - вино нижче середнього, не варте уваги справжніх поціновувачів;
70-79 - вино середнього рівня, досить приємне, проте не надто тонке і глибоке;
80-84 - дуже гарне вино, гідне до включення в особисту колекцію;
90-95 - чудове вино;
96-100 - виняткове вино.

100 балів Паркера було присвоєно не більше ніж 100 винам з понад 250 000 продегустованих пляшок.

Крім свого унікального дегустаторського таланту, Роберт Паркер зробив ряд пророкувань в світі виноробства, яким судилося збутися:

Пророцтва Роберта Паркера:

- Широка різноманітність простих і доступних вин, які витіснять своїм обсягом великі, марочні й витримані вина;

 - Дорогі вина, за рахунок зростання внутрішньої цінової конкуренції стануть більш доступними для широкого загалу;

- Втрата Франції позиції лідера та монополіста у виноробстві. Францію потіснили: через доступність в ціні – вина з Чилі, через експерименти та збільшення виноградного господарства - США (каліфорнійські вина), через незвичайні альтернативи класичним винам Старого Світу - Аргентина;

- Альтернатива в укупорці вин. На зміну коркової пробки прийшла алюмінієва пробка з закруткою, так звана screwcap, яка на думку Паркера, більш ефективна в боротьбі з хворобами бутельованого вина і так само, як і коркова пробка, зберігає силу та колір вина;

- Поява нових високоякісних вин, які в своєму виробництві не використовують технологію витримки в дубових бочках, при цьому насичуються абсолютно унікальним і багатим букетом;

- Глобальний перехід продажу вина в мережу інтернет. Сьогодні кожен хто забажає може замовити оригінальне вино на сайті виноробства безпосередньо у виноробні. Для того, щоб вибрати вино за Вашим смаком вже не обов'язково вивчати широкий асортимент вин в магазині. За допомогою інтернету можна знайти Вашу улюблену позицію безпосередньо від виробника.

Цікаві факти про Роберта Паркера:

- Його ніс застрахований на 1 000 000 доларів. Після того як із-за травми в одного з колег Паркера пропала здатність відчувати аромати, Роберт застрахував свій ніс.

- За рік, Роберт Паркер дегустує 10 000 вин, не вважаючи це колосальною працею, оскільки за його запевненнями це не високий рівень працездатності, через те, що тільки в самому Бордо щорічно виходить більше ніж 12 000 найменувань вин.

- Роберт Паркер прослужив на адвокатській службі до 1984 року, при цьому ні на одну хвилину не припиняючи роботу в якості дегустатора.

- Роберт Паркер запам'ятовує всі вина, які йому коли-небудь подавали. Дивовижний випадок стався в Бордо, коли йому піднесли вино, відпивши ковток, він припустив, що вже пробував його 10 років тому, при цьому зазначивши, що за всіма смаковими характеристиками та перспективі вина, це і є те саме вино з 10-ти річною витримкою. І це виявилося правдою. До слова сказати, з Паркером таке трапляється часто!

- Попри свою світову популярність, мало хто з сусідів Паркера в штаті Меріленд, знає про вагомість Роберта в світовому масштабі, вважаючи його просто знавцем вин. Паркер веде звичайне життя, без розкоші, а кабінет найвідомішого дегустатора сучасності - дві кімнати в його невеликому будинку.

- Все життя Паркер залишається вірним своєму першому коханню Патриції, які разом усиновили й виховують прийомну дочку.

У чому ж феномен Роберта Паркера?

Сьогодні на Паркера працює десяток дегустаторів по всьому світу, він продовжує видавати успішні книги про вино і виноробство, які стають бестселерами в Америці та перекладені на десятки мов по всьому світу.

Про його принциповість ходять легенди: він і до цього дня не співпрацює з жодним з винних брендів, ніколи не розміщує на своєму сайті та в альманахах рекламу, і, навіть маючи шурина винороба, жодним чином не бере участі в просуванні його ТМ.

Він залишається недосяжним критиком, бездоганним дегустатором, який ось уже понад півстоліття формує ринок.

Це він доступною мовою зміг донести широкому загалу людей інформацію про те, яке буває вино і за що його можна любити. Завдяки своїм матеріалам, він звернув увагу мільйонів людей до вина, збільшивши в рази обороти продажу вина по всьому світу.

Суб'єктивна думка Роберта Паркера перевернула всю індустрію виноробства, змусивши прислухатися до нього весь світ.